Характеристики
Плоди та дерево
Колір плодів: жовтий
Смак: солодкий
Розмір плоду: великий
Плодоношення
Скороплодність: на 4 рік
Періодичність: ні
Термін цвітіння: червень
Період дозрівання: зимовий
Історія селекції
Сорт Стрийська було отримано співробітниками Львівської дослідної станції садівництва у 1964 році. Для схрещування були використані сорти Бере Гарді та Парижанка. Авторство належить селекціонерам В. П. Копань та К. Н. Копань.
Опис сорту
Груша Стрийська входить до групи пізньозимових сортів. Зимостійкість даного сорту дозволяє вирощувати його на території Північного Кавказу.
Характеристика дерева
Дерева груші Стрийської середньорослі та у висоту досягають 3-5 метрів. Крона середньозагущена, широка, має пірамідальну форму. Пагони товсті та вкриті корою сіро-зеленого кольору. Листя середнє за розміром, зелене, має довгасту форму.Опис плодів

Груша Стрийська.
Груші великі і середня маса одного плода досягає 270-300 грам. За формою плоди стандартні, трохи подовжені.Основне забарвлення плодів сіро-зелений. На сонячній стороні присутній розмитий рум'янець рожевого відтінку.
Смак плодів солодкий, напівмаслянистий. М'якуш дуже соковитий, з приємним мигдальним ароматом.
Плодоношення
Скороплодність груші задовільна. Перший урожай збирають із дерева на 4-5 рік після посадки. Урожайність сорту висока. Плодоносить дерево щорічно.
Знімна зрілість груш настає наприкінці жовтня - на початку листопада. Споживчої зрілості плоди досягають через 2-4 тижні після знімання з дерева. Зібраний урожай може зберігатися у відповідних умовах до квітня.
Опилення та розмноження
Для отримання хороших урожаїв, необхідно висадити поряд з грушею інші сорти, зі схожим терміном цвітіння.
Опилювачі
- Конференція;
- Бере Красноутська;
- Микола Крюгер;
- Дево;
- Малівчанка.
Розмноження
- вегетативними частинами
- вирощування з насіння
- щеплення
Параметри та недоліки
Плюси:
- імунітет до грибкових захворювань;
- скороплодність;
- висока та стабільна врожайність;
- великоплідність;
- смакові якості плодів;
- хороша лежкість та транспортабельність.
Мінус:
- пізній термін дозрівання;
- недостатня морозостійкість;
- потреба в запилювачах.
Відгуки
Груша дуже хороша, але в північніших областях швидше за все не приживеться. Дерево дуже рідко хворіє. Головне вчасно обприскувати його протигрибковими та інсектицидами для профілактики.ДмитроМахачкалаПлоди Стрийської досить великі. У мене ця груша росте в саду вже понад 15 років, і дрібних плодів на ній ще не було жодного разу. На смак груші дуже добрі.ЛарисанальчикУрожай, зібраний із цієї груші, відмінно зберігається у льоху. Плоди не втрачають смак до кінця зими, тому ми їх не переробляємо, а закладаємо на зберігання.Павло КостянтиновичКисловодськПосадка
Правильно виконана посадка саджанця груші Стрийська є запорукою для здорового розвитку плодової культури надалі. Перейшовши за наведеними нижче посиланнями, можна ознайомитися з докладними інструкціями щодо висадження дерев цього сорту.
Догляд
Своєчасний полив, обрізання та підживлення груші добривами, забезпечать максимальну продуктивність та здоровий розвиток груші. У наведеній нижче добірці статей, можна знайти багато корисної інформації про агротехніку сорту Стрийська.
Хвороби та шкідники
Сорт Стрийська має високу стійкість до багатьох хвороб, але для підтримки міцного імунітету необхідно регулярно проводити профілактичні заходи. Корисні рекомендації та поради щодо захисту рослин, можна знайти в підібраних нижче статтях.
Регіони вирощування
Найкраще груші даного сорту почуваються в наступних областях Росії:
- Дагестан;
- Інгушетія;
- Кабардино-Балкарія;
- Карачаєво-Черкесія;
- Північна Осетія-Аланія;
- Ставропольський край.
Підготовка до холодів
Зимостійкість сорту Стрийська недостатньо висока, тому дерево необхідно заздалегідь підготувати до холодної пори року. Для цього слід виконати такі дії:
- укрити пристовбурне коло мульчів;
- побілити стовбур і скелетні гілки дерева;
- установити вітрозахисні конструкції з північного боку.
Висновок
Груша Стрийська є одним із найкращих сортів для південних областей Росії.Дерева цього сорту порадують свого власника невибагливістю, скороплідністю та регулярною врожайністю. Саме завдяки безлічі переваг, ця груша стала улюбленицею більшості садівників Північного Кавказу.