Парша - поширена хвороба яблуні та груші. Вона вражає листя, плоди, знижує врожаї, погіршує стан дерев та його зимостійкість. Тому садівники, побачивши на плодових деревах перші ознаки захворювання, прагнуть якнайшвидше обприскати яблуню від парші. У занедбаних випадках, коли дерево давно хворіє, не обійтися без хімічних препаратів. Якщо суперечки грибка вразили лише малу частину крони, можна скористатися народними рецептами та провести обробку натуральними засобами.

Як дізнатися паршу?

Захворювання викликають суперечки сумчастого грибка, відомого під назвою Вентурія нерівна. З настанням весни відразу після першого дощу гриб, благополучно перезимувавши в опалому листі, розпорошує інфекцію по саду. Патогенна мікрофлора розноситься миттєво, адже з однієї сумки може бути викинуто одночасно до 3 мільйонів суперечок.

Недосвідченому садівникові складно виявити перші ознаки зараження, яке на початковій стадії проявляється у вигляді світлих плям на листі та молодих гілочках. Через кілька днів плями набувають бурого забарвлення, бархатистої поверхні, розпливаються, з'єднуючись один з одним. На цьому етапі неможливо не помітити, що яблуня інфікована паршею.

Листи чорніють, засихають і відвалюються. На плодах з'являються невеликі коричневі плями, які разом із зростанням яблука збільшуються у розмірах. М'якоть під плямою стає твердою, шкірка плода тріскається, яблуко починає гнити.


Про зараження яблуні паршою можна дізнатися за такими ознаками:

  • на молодих листочка з'явилися світлі плями, які в процесі росту змінюють забарвлення на бурий, поверхня плями стає бархатистою;
  • плоди покриваються темними горбками;
  • на корі дерева виділяються горбики, які згодом розтріскуються і випускають нову партію суперечка.

Вентурія нерівна відмінно уживається з іншими грибками, тому разом з паршею яблуня може захворіти відразу на кілька хвороб.

Чим небезпечна парша для плодових дерев?

Найчастіше парша вражає старі дерева з густими запущеними кронами. Щоб суперечки гриба були викинуті із сумки, лист повинен наскрізь промокнути. Тому тепле дощове літо - найсприятливіший час у розвиток сумчастого патогена.Незважаючи на те, що грибок сильно послаблює дерево, яблуня, уражена паршею, може прожити дуже довго. Ось тільки отримати хороший урожай з хворого дерева навряд чи вдасться.

Парша небезпечна для саду з наступних причин:

  • заражене листя засихає і відмирає, уповільнюються процеси фотосинтезу;
  • інфіковані пагони наступного року не дадуть якісних плодів;
  • якщо грибком уражені нирки та плодові зав'язі, не буде врожаю;
  • яблука втрачають товарний вигляд - вони особливі, покриті чорними плямами;
  • плоди погано зберігаються.

Щоб захистити свій сад від зараження сумчастим грибком і кожен сезон знімати повноцінний урожай запашних та корисних яблук, треба проводити профілактичні роботи та вчасно обприскувати дерева спеціальними препаратами.

Як позбутися парші?

Перші заходи боротьби з грибковим захворюванням проводять навесні, коли встановлюється постійна температура повітря понад +10°С. У цей період бурхливого нарощування зеленої маси та стрімкого розвитку пагонів можна обробити дерево від парші препаратами, що містять мідь. Бордоською рідиною або іншими хімікатами подібної дії треба ретельно обприскати нирки, ствол, землю навколо плодового дерева.

Щоб підвищити імунітет до грибкових захворювань, разом з обробкою фунгіцидами можна підгодувати яблуню мінеральними добривами.

Бажано трохи відстрочити початок весняної вегетації. Тоді суперечки парші, прокинувшись набагато раніше появи листя, не зможуть так швидко розвиватися. Для цього рослину обприскують солоною водою, розчинивши 1 кг харчової солі в 10 л рідини.

Якщо під час огляду молодих листочків виявлено сліди парші, до початку цвітіння можна провести обприскування молочною сироваткою. У цьому продукті містяться кисломолочні бактерії, які згубно діють на суперечки гриба.

Під час цвітіння та плодоношення для боротьби з паршею краще не користуватися хімікатами, а вибирати натуральні природні засоби. Якщо ж довелося застосовувати хімічні препарати, останню обробку слід проводити не пізніше ніж за місяць до зняття врожаю.

Є кілька ефективних засобів, які дозволять запобігти масовому інфікуванню дерев спорами Вентурії нерівною.

Бордоська рідина

Бордоська рідина - найпопулярніший препарат, яким можна обробити яблуні від парші. Цей засіб, що містить мідь, у продажу зустрічається у вигляді порошку або готової до застосування рідини. Суміш для обприскування можна виготовити самостійно, змішавши розчини мідного купоросу і негашеного вапна.

Першу обробку проводять до початку пробудження нирок. У цей час використовують 3% бордоську рідину. При подальших обробках - а за сезон їх можна провести до 6-7 разів - користуються 1%-ю сумішшю.

Цей хімічний препарат діє тільки в тому місці, куди потрапила рідина. Тому проводити обприскування треба дуже уважно, намагаючись не пропустити жодної гілочки.

Дія препарату триває близько місяця, при цьому хімікат не змивається дощем. Однак не варто перестаратися із застосуванням бордоської рідини. Надлишок міді може викликати літнє скидання листя, внаслідок чого дерево не дасть плодів і не підготується до зими.

«Хом»

Сучасний препарат «Хом» є гідним замінником бордоської рідини. У складі містить хлористий оксид міді. Виготовляється у вигляді порошку, діє виключно на суперечки грибка, не торкаючись тканин рослини. Для отримання суміші для обприскування 40 г хімікату розводять у невеликій кількості води, потім переливають у 10-літрове відро, перемішують та обробляють заражені дерева.

«Оксихом»

За рахунок добавки з оксадиксилу «Оксихом» не тільки успішно бореться з грибком, але й забезпечує тривалий системний захист рослин протягом усього сезону.

«Райок»

Фунгіцид «Райок» - сучасний препарат системної дії, в основі роботи якого лежить дифеноконазол. Стрімко проникаючи у всі частини рослини, засіб протягом місяця захищає його від ураження паршою. За сезон проводять 3-4 обробки препаратом «Райок».

Біологічні фунгіциди

У порівнянні з хімікатами мікробіологічні засоби мають більш щадний вплив на плодові дерева. Обробити яблуні можна «Алірин-Б», «Гамаїр», «Фітоспорин», робота яких заснована на діяльності різних штамів сінної палички.Ці препарати безпечні для людини і дозволяють проводити обробку не тільки в період висування бутонів та цвітіння, а й під час утворення плодів.

Народні засоби проти парші на яблунях

Деякі садівники принципово відмовляються від застосування хімічних препаратів і намагаються впоратися з грибковим захворюванням народними засобами. Ефективність такої боротьби зазвичай становить трохи більше 50%. Обприскування настоями трав принесе успіх лише на початковому етапі інфікування саду. У тих випадках, коли хвороба запущена і грибком уражено більше половини плодових дерев, допоможуть лише хімікати та бактеріологічні фунгіциди.

Серед народних засобів популярні наступні рецепти:

  • обприскування слабким розчином марганцівки (5 г порошку на відро води);
  • настій хвоща - свіжозібране листя рослини рубають на дрібні частини, заливають відром води і настоюють протягом 3 днів;
  • настій із гірчиці - 100 г гірчичного порошку розводять у 10 л теплої води.

Дослідні садівники іноді знищують скупчення спор, обпалюючи стовбури та гілки дерев за допомогою газового пальника. Це дуже ефективний метод, тільки для роботи з вогнем потрібно мати певний досвід. Інакше можна запросто занапастити дерева.

Як запобігти появі парші?

Щоб не допустити появи парші в яблуневому саду, треба проводити заходи щодо профілактики цього грибкового захворювання. Для молодого саду краще вибирати місце на височині, де не застоюються дощові води. Важливо своєчасно проводити обрізку, вирізати сушняк та хворі гілки, висаджувати стійкі до парші сорти.

Восени з-під яблуні треба прибирати опале листя, а ґрунт перекопувати. Адже саме тут зимують суперечки сумчастого гриба. Якщо навколо дерева росте газон, то ґрунт можна обприснути 10%-м розчином аміачної селітри.

Яблуню, уражену паршою, можна і потрібно лікувати. Для цього існує безліч хімічних та бактерицидних препаратів, які допоможуть впоратися із грибковим захворюванням. Головне - дотримуватися інструкції та продовжувати обробку доти, доки парша зовсім не зникне.

Категорія: