Для підвищення родючості землі власниками приватних та великих господарств вживаються відповідні заходи, зокрема, вапнування кислих ґрунтів. Цей нескладний процес дозволяє знизити рівень кислотності, зробити ґрунт більш пухким, здатним краще утримувати вологу. Крім цього, через вапнування ґрунт збагачується магнієм та кальцієм, що значно покращує зростання рослин. Головне, знати норми внесення вапна, коли краще використовувати і як.

Особливості процесу вапнування

Метод хімічної меліорації кислих ґрунтів сприяє отриманню якісного врожаю. Згідно з проведеними дослідженнями вчених? при використанні в допустимих дозах вапна концентрація стронцію-90 і цезію-137 у плодах у 1,5-2 рази зменшується, а в окремих випадках - у 3 рази.

Вапнування землі допомагає усунути надмірну кислотність. Як результат – фізичні та хімічні характеристики ґрунту покращуються, активність корисних мікроорганізмів зростає, дія добрив посилюється. Застосовують для цього:

  • вапняний туф;
  • природне доломітове борошно;
  • подрібнений вапняк;
  • молотий доломітизований вапняк;
  • гашене/негашене вапно;
  • місцеві джерела вапна.

Більшість сільськогосподарських культур потребують достатнього обсягу магнію і кальцію, а кислих грунтах їх недостатньо.Підвищена кислотність землі згубно відбивається на озимій та ярій пшениці, кукурудзі, ячмені, цукровому буряку, гороху. У жита, вівса, проса, редиски, гречки, томатів та моркви відзначають низьку чутливість до ґрунтової кислотності. Нормальне зростання та розвиток у них відбувається при рН у межах 4,5-7,5. Потребують вапнування льон і картопля, що росте на середньо-і сильнокислій землі.

Причини для вапнування ґрунту

В основному ґрунти з підвищеною кислотністю вимагають грамотної та своєчасної хімічної меліорації. Такий захід, що проводиться і в саду, і на городі, необхідний з наступних причин:

    Для нормалізації процесів активності фосфору, азоту, молібдену.
  1. Для підвищення ефективності корисних для рослин мікроорганізмів.
  2. Для зменшення обсягів добрив, що вносяться в грунт.
  3. Для підвищення імунітету агророслин, поліпшення їх зростання, розвитку та вегетації.

Які ґрунти вимагають вапнування

Для досягнення високих результатів при вапні слід правильно підрахувати обсяги вапна по відношенню до конкретної площі ділянки. Дозування добрив безпосередньо залежить від ступеня кислотності ґрунту, наявності в ньому гумусного шару.

Потреба розкислення спостерігається в таких видах грунту:

  • червоноземних;
  • сірих лісових;
  • дерново-підзолистих;
  • торф'яних болотних.

Визначити, що ґрунт закислений, можна за наявності на поверхні характерного білястого відтінку, така сама ознака буде і у внутрішній її частині. Підвищена кислотність буває, як у всій ділянці, і локально. Вапно часто вносять, де ростуть польовий хвощ, щавель, верес, подорожник. З переваг такого прийому варто виділити:

  • блокування патогенних мікроорганізмів (їх поява, розмноження);
  • доступність;
  • низькі фінансові витрати;
  • лікування/профілактика грунтів;
  • підвищення врожайності.

Вапнювання підзолистих ґрунтів: норми внесення

При розрахунках потрібно враховувати склад грунту, показники кислотності, вид добрив, що використовуються, глибина внесення. Найчастіше цих цілей застосовують вапняк як борошна. Норми добрив із розрахунку на 1 кв. м:

    Для суглинистого та глинистого ґрунту при високій кислотності - 0,5 кг вапняку.
  1. Для піщаного ґрунту при підвищеній кислотності - 0,3 кг засобу.
  2. Для піщаного ґрунту при середній кислотності - 0,2 кг вапняку.

У якому вигляді вносити вапно

Насамперед вапно подрібнюють, доводять до порошкоподібного стану, потім гасять водою, якщо воно негашене. Таке борошно називають пушонкою. Його вносять у ґрунт на глибину 20 см. При подальшому використанні глибина загортання становить 14-16 см.

Оптимально на 100 кг кошти витрачати 3-4 л води. Враховуючи, що результат від вапнування проявляється не відразу, а через кілька років, то щороку робити таку маніпуляцію не рекомендується. Достатньо одного разу на 8-9 років.

Якщо вапно використовується як добрива, то вибирати варто препарати з високою концентрацією аміаку. Вносять їх регулярно. Якщо землю збагачують гноєм, то повторно вносити вапно не потрібно.

Вапнування ґрунту восени та навесні

Перший раз вапно вносять під час підготовчих робіт, перед висадкою рослин. Як правило, ці заходи виконують при перекопуванні ґрунту на ділянці, навесні або восени.

Якщо вапнування проводиться навесні, то краще це робити за 3 тижні до посіву овочевих культур. З появою перших паростків вапно вносити не бажано. Інакше є висока ймовірність загибелі рослин. Можна хімічну меліорацію виробляти і взимку при невеликій товщині снігу на рівній ділянці. Розподіляють доломітове борошно рівномірно по всій поверхні землі.

По осені вапно закладають у ґрунт перед підготовкою ділянки до зими. У цей період року найбільш сприятливо проводити подібну маніпуляцію, оскільки з'являється можливість досягти поєднання біологічних та хімічних якостей на досить тривалий час. Головне, приступати до процедури у суху погоду.

Для інформації! Вносити вапно в ґрунт одночасно з азотними, аміачними та органічними складами не варто. Все має бути в міру, дозовано.

Гіпсування: особливості методу

Гіпсування ґрунту - меліорація солонців.У солонцевих та солонцюватих ґрунтів відзначають лужну реакцію та погані фізичні характеристики. Коли такі ґрунти перебувають у сухому стані, вони стають дуже щільними, при оранці з'являються брили. У вологому стані солонці в'язкі, липкі, сильно запливають, повільно висихають, утворюючи щільну кірку на поверхні.

Якщо вирощувати на таких ґрунтах агророслини, то їх розвиток відбуватиметься нерівномірно, вони будуть слабкі, тонкі та зі слабкою здатністю до плодоношення. Щоб покращити структуру солонців, потрібно внести гіпс із розрахунку 5-8 т на 1 га. Для солонцюватих ґрунтів витрачають 2-3 т на 1 га. Великі обсяги гіпсу вносять під оранку, а малі - під культивацію. Добре гіпс поєднувати з органікою типу гною, торфу, зеленого добрива (буркуну, жовтої люцерни).

Вапнування та гіпсування ґрунтів дозволяє вирівняти їх кислотно-лужний баланс. Це ефективний спосіб покращити родючість ґрунту, домогтися багатих урожаїв.

Категорія:

Вирощування та догляд