Визначити, чим відрізняється полин гіркий від полину звичайного, можна на око. Обидві рослини хоч і належать до одного сімейства, але мають зовнішні відмінності. Крім того, трава кожного виду має свій характерний аромат. Смак гіркого полину повністю відповідає своїй назві, тоді як у її родички він м'якший.
Детальніше про відмінності полину гіркого та полину звичайного
Полин гіркий відрізняється сріблястим відливом. Візуальний ефект досягається за рахунок білястого забарвлення верхньої поверхні листя. У період цвітіння на рослині з'являються суцвіття у вигляді жовтих кошиків.Цей вид дуже декоративний, його можна вирощувати на ділянці для прикраси території, заодно використовуючи з лікувальною метою. Рослина відноситься до групи багаторічників, має розгалужений корінь.
Полин звичайний (чорнобильник) - трава з ребристими бурими стеблами і темно-зеленим листям. Знизу листові пластини мають опушення. Квітки можуть бути як жовтими, так і червонуватими, вони зібрані в кошикові суцвіття по 30-40 штук.
Якщо розжувати лист чорнобильника, можна відчути в роті невелику гіркоту та пряні смакові нотки. У гіркого різновиду смак яскраво виражений, дуже гіркий. Обидві рослини використовуються в медицині та кулінарії, але сфери застосування теж різняться.
Корисні властивості та протипоказання полину гіркого
Полин гіркий недарма заслужив славу найгіршої рослини на планеті. Такого смаку рослині надають специфічні речовини (артемолін, абсентин, атермізин).
Корисні властивості трави:
- в давнину її використовували як зігрівальний засіб;
- речовини, що містяться в траві, активізують травлення, покращують апетит;
- рослина має глистогінну дію;
- настойкою полину гіркого лікують геморой та інші захворювання прямої кишки;
- потрапляючи в травний тракт, трава посилює слиновиділення, покращує секрецію шлункового соку;
- збудливі властивості полинової трави використовують при лікуванні хвороб нервової системи;
- рослина сприяє поліпшенню кровотворення;
- приймають траву і при гарячкових станах, що супроводжують сильну застуду, грип, малярію;
- рослина входить до складу зборів, що приймаються при захворюваннях печінки та жовчного міхура;
- цей різновид трави відносять до діуретиків;
- відвар полину має протизапальну та ранозагоювальну дію.
У кулінарії гіркий різновид використовують для приготування настоянок, спиртні напої набувають своєрідного присмаку, не схожого на жоден інший.
Рецепти на основі полину гіркого
Можна використовувати настій полину з метою схуднення. Його готують із 1 ч. л. подрібненої трави на склянку окропу (наполягати 10 хв.). Приймають засіб за 1 ст. л. тричі на день за 15-20 хвилин до їди. Допустимо використовувати траву у складі суміші з крушиною та пижмою.
Для позбавлення від глистів приймають внутрішньо по 1 неповній ч. л. порошку сухого полину, запиваючи водою. Це треба робити 5-6 разів на день, потім кратність прийому зменшують до 3-4 разів. Повний курс позбавлення від паразитів триває 1 тиждень. Прийом трави не залежить від прийому їжі.
Відвар кореня полину приймають при онкологічних захворюваннях. Готують склад із 2 ст. л. сировини та 200 мл окропу. Варити засіб під кришкою на слабкому вогні 10 хвилин. Прийом – по 2 ст. л. тричі на день за півгодини до їди.
Корисні властивості та протипоказання полину звичайного
Казахи називають полин звичайний «джусан», що в перекладі означає «трава, необхідна після насичення». Рослина здавна вживали для полегшення перетравлення жирної та важкої їжі. Найбільш активні діючі речовини цього різновиду - лактони (абсинтин та анабсинтин). Саме їхня присутність у листі відповідає за гіркоту.Додатково чорнобильник містить:
- дубільні речовини;
- ефірні олії;
- аскорбінову кислоту;
- слизи.
Основна дія трави - антисептична та протизапальна. Сучасна медицина використовує рослину для лікування:
- хвороб нервової системи;
- тиреотоксикоза;
- мігреней;
- епілепсії;
- менінгіту;
- хронічного бронхіту;
- туберкульозу.
Різновид поліну використовують і як загальнозміцнюючий засіб. При зовнішньому застосуванні трава лікує рани, виразки, запалення на шкірі та слизових оболонках.
Молоді пагони та листя чорнобильника використовуються в кулінарії. Ефірні олії, що містяться в траві, надають стравам неповторного аромату та смаку.Чорнобильник додають у маринади, соуси, м'ясні страви. З лікарською та кулінарною метою використовують молоді верхівки рослини, які збирають на початку літа. Квітучі пагони заготовляють у липні, а потім сушать пучками на свіжому повітрі. Заготівлю коренів ведуть навесні або пізно восени.
Настій рослини готують з 1 ч. л. подрібненого кореня та листя чорнобильника (1 ч. л. на склянку окропу). Його можна використовувати як універсальний засіб для лікування перелічених вище захворювань.
Прийом полину звичайного протипоказаний під час вагітності та при індивідуальній непереносимості. Передозування препаратами рослини може спричинити судоми та симптоми отруєння. Приймати всередину ліки з чорнобильника можна не більше 1,5 місяців, після чого необхідна двотижнева перерва.
Незважаючи на відмінності, обидва види полину (гіркий і звичайний) відносяться до лікарських рослин.Чорнобильник ще й активно використовується у кулінарії. У сухому вигляді заготовлена сировина зберігається тривалий час (2 роки у сухому та прохолодному місці). Приготувати настої та відвари із зібраної сировини легко в домашніх умовах. При очевидній користі застосування трави не можна забувати про протипоказання до її прийому та необхідні обмеження в тривалості курсу.