Хлороз - досить поширене захворювання, з яким хоча б раз зіштовхувався на своїй ділянці кожен дачник. Ця проблема не обходить стороною і кімнатні рослини: нерідко зустрічається хлороз гарденії, пальми, фікуса, антуріуму, орхідеї, лимона.

Хвороба характеризується порушенням процесу утворення хлорофілу в листі рослин. В результаті у міжжилковому просторі листова пластина стає жовтого кольору. Самі жилки залишаються зеленими. Хвороба успішно піддається лікуванню, але для отримання позитивного результату буде потрібно деякий час.

Що сприяє виникненню хвороби?

До захворювання частіше призводить сукупність причин, внаслідок яких тканини рослини відчувають найсильніший дефіцит заліза.

На розвиток хлорозу впливають такі фактори:

  • виснажений ґрунт, в якому не вистачає цілого ряду важливих мікроелементів;
  • вірусні, бактеріальні та грибкові захворювання;
  • пошкодження коренів та інші проблеми з кореневою системою;
  • генетична схильність.

Повноцінне лікування повинно починатися з усунення помилок в агротехніці. Внесення мікро- та макроелементів - це лише частина комплексного вирішення проблеми.

Симптоми та види хлорозу

Захворювання проявляється не тільки пожовтінням листя. Молоді пагони перестають розвиватися і невдовзі усихають. Деформуються бутони і змінюється їх колір. Нове листя дрібніє, їх краї скручуються. Коріння починає погано працювати.

Існують різні види хлорозу листя, спровоковані нестачею елементів. Розпізнати відмінності можна за зовнішніми ознаками:

  • Залізний хлороз. Це найпоширеніший вид захворювання, що викликається дефіцитом заліза у ґрунті чи неможливістю його засвоювати. Захворювання починається з молодих пагонів. Характерна ознака – пожовтіння тканини листа із збереженням зеленого пігменту на жилках. Найчастіше проявляється на вапняному ґрунті.
    • Магнієвий хлороз викликається дефіцитом магнію. Магнієве голодування нерідко виникає через піщаний ґрунт. Симптоми нагадують залізний хлороз, але починають проявлятися спочатку на зрілому листі. У перші дні хворобу можна переплутати з мозаїкою, оскільки пластина листа жовтіє не рівномірно, а частинами, починаючи з краю.Буває, що жовтизна набуває червоного відтінку.
  • Сірний хлороз характеризується тим, що при ньому, навпаки, пожовтіння починається з жилок. Потім світлішає і сама листова пластина. Викликається хвороба недоліком сірки.
  • Кальцієвий хлороз провокує затримку росту та призводить до обпадання бутонів, квіток та зав'язей. Якщо хвороба вразила томати, до симптомів приєднується вершинна гниль плодів.
  • Азотний хлороз відрізняється тим, що в першу чергу знебарвлюються жилки на старому нижньому листі. Потім пігмент повністю пропадає із тканин листа. Рослина сушить і скидає нижнє листя. Захворювання пов'язане з використанням кислого грунту або гною, що не розклався. Ще однією причиною може стати надлишкове підживлення золою.
  • Цинковий хлороз. Хвороба часто проявляється навесні. Перший симптом - поява безлічі невеликих жовтих плям, що виникають у листі з нижнього ярусу. Викликати подібну проблему може надлишок азоту в землі, що заважає нормальному засвоєнню цинку.

Схильність до хлорозу у всіх рослин різна і залежить від конкретної культури. Серед садових рослин на них часто хворіють гортензії, петунії, виноград. Нерідко ознаки захворювання з'являються на посадках полуниці. Ювенільний (ранній) хлороз може виникати на розсаді томатів.

Помідори можуть хворіти з різних причин:

  • через мутацію генів, що передається через насіння;
  • через вміст у ґрунті з невідповідним pH або в тісній ємності;
  • через пошкодження коріння при пікуванні.

Профілактичні заходи

Захворювання не розвинеться, якщо квітам та овочам забезпечено повноцінний догляд. Подбати про рослини потрібно ще на стадії посадки. Надалі необхідно точно дотримуватися агротехніки.

За природою виникнення хлороз ділиться на два види:

  • інфекційний;
  • неінфекційний.

Щоб не виникало інфекцій, слід користуватися лише стерильним інструментом, знезаражувати перед посадкою насіння та ґрунт. Додатково проливають землю розчином біологічного фунгіциду. Препарати цієї групи використовують також для профілактичної обробки рослин.

Неінфекційна форма хвороби пов'язана з нестачею конкретного елемента в ґрунті. У новачків не завжди є можливість точно визначити, чого саме може бракувати культурі. У цьому випадку краще використовувати для підживлення комплексне мінеральне добриво, в якому є всі необхідні для рослин речовини. Це можуть бути комплекси «Уніфлор Мікро», «Здравень».

Перед роботою з рослинами секатор, ножівку, садові ножиці та інший інструмент протирають ганчірочкою, змоченою у спирті. Якщо такої можливості немає, можна просто прожарити на вогні той інвентар, який використовуватиметься.

Напередодні посадки кислотність ґрунту краще перевірити за допомогою лакмусового паперу. У сильнолужному ґрунті ризик розвитку хлорозу збільшується багаторазово.

Щоб попередити залужування, землю періодично поливають злегка підкисленою водою. Зробити воду кислою можна за допомогою невеликої кількості кристалів лимонної кислоти (на 1 л води достатньо покласти лимонки на кінчику чайної ложки).

Які препарати використовувати?

Якщо хлороз вже почав проявляти себе, профілактика не допоможе. Потрібно негайно братися до лікування. Як швидку допомогу в грунт вносять хелат заліза. Це з'єднання добре засвоюється рослинами і швидко наводить їх у належний вигляд.

Залізо в хелатній формі містять наступні препарати:

  • «Антихлорозин»;
  • «Брексил-Fe»;
  • «Феррілен»;
  • «Агрікола»;
  • «Антихлороз»;
  • «Мікро-Fe».

Лікування можна проводити шляхом обприскування або поливу під корінь.

  • При позакореневому внесенні препарат засвоїться набагато швидше. Вже через добу хелат заліза проникає в тканини рослини і починає відновлювати їхню структуру.
  • При поливі розчином препарату дія проявляється тільки на третій день.


Боротьбу з неінфекційним хлорозом ведуть з використанням додаткових підживлень, що усувають дефіцит необхідної речовини:

  • при нестачі магнію в ґрунт вносять калімагнезію, доломітове борошно, сульфат магнію;
  • для заповнення азоту зазвичай застосовують аміачну селітру та сульфат амонію;
  • недолік кальцію компенсують внесенням кальцієвої селітри, препарату «Вуксал Кальцій».
  • сірка та цинк входять до складу комплексних добрив, що містять цілий комплекс мікро- та макроелементів.

Всі препарати застосовують строго в тому дозуванні, яке вказано на упаковці: не слід перевищувати дозу хелатного заліза, сподіваючись на прискорене відновлення рослин. Надлишок елемента негативно впливає на засвоєння рослинами фосфору та марганцю.

Додаткові методи лікування

З народних засобів найчастіше застосовують деревну золу. Розчин готують із 1 ст. л. зольного порошку на 1 л води. Склад повинен настоятися кілька годин, потім його використовують для поливу.

Зола, отримана шляхом спалювання побутових відходів, як добрива не годиться.

Деякі по-старому застосовують такий засіб від хлорозу, як іржаві цвяхи.Їх застосовують у кількості кількох штук, встромляючи капелюшком догори біля хворих рослин. Наявність іржі на цвяху - обов'язкова умова використання такого методу, що частіше застосовується в домашніх умовах для виходжування кімнатних квітів.

Виготовити склад з легкозасвоюваним залізом можна самостійно. Для цього знадобиться 2,5 г залізного купоросу та 1/2 ч. л. лимонної кислоти на 1 л води. Компоненти ретельно перемішуються. У результаті виходить рідина оранжевого кольору, якою можна обприскувати і поливати хлорозні рослини.

Добре себе зарекомендував в усуненні дефіциту заліза препарат «Февіт». Він не тільки лікує рослини, що хворіють на хлороз, але також підвищує імунітет овочевих, ягідних та декоративних культур. Підсилить його дію одночасне застосування стимулятора "Циркон" . «Февіт» сприяє також підвищенню врожайності. Його подають шляхом обприскування, попередньо розчинивши в м'якій (можна використовувати після кип'ятіння або заморожування) воді.

Хлороз відноситься до розряду тих проблем, які легше попередити, ніж потім займатися відновленням здоров'я та нормального зовнішнього вигляду рослин. За виконання всіх агротехнічних заходів хвороба не виникне. Якщо жовтизна все ж таки з'явилася на листі, з лікуванням краще не затягувати.

Категорія:

Садівництво