З ґрунту, на якому протягом кількох років не вирощувалися рослини, у перші 2-3 роки можна збирати відмінні врожаї. Але згодом земля починає втрачати здатність забезпечувати рослини необхідними корисними речовинами, киснем, вологою. В результаті її родючість поступово знижується, і захист ґрунту від виснаження стає для садівників та городників однією з найактуальніших проблем.

Як зрозуміти, що грунт виснажений

У складі ґрунту міститься перегній, пісок, глина, повітря та вода.Її родючі якості залежать від кількості вмісту у складі калійних солей, фосфору, азоту та інших поживних компонентів. На родючість також впливають такі фактори, як кислотність ґрунту, його здатність взаємодіяти з вологою, киснем.

У результаті ослаблення чи виключення хоча б одного з цих факторів змінюється склад ґрунту, втрачаються його цінні якості. Внаслідок зниження продуктивності рослин з ослабленого, схильного до ерозії грунту вимиваються корисні речовини, що, у свою чергу, стає причиною подальшої деградації.

Щоб зупинити цю ланцюгову реакцію та відновити родючість, потрібно докласти чимало зусиль та коштів. Тому дуже важливо не допускати забруднення та виснаження родючої землі.

До симптомів виснаження відносяться:

  • Схильність нових рослин до тих же хвороб, які спостерігалися у торішніх посадок. Це зумовлено надмірним розмноженням у ґрунті патогенних мікроорганізмів ―бактерій, грибків.
  • Помітне зниження врожайності, ослаблення рослин.
  • Зміна структури землі - вона розтріскується, розшаровується на пласти, стає твердою, погано піддається обробці. Виснажений грунт не здатний довго утримувати вологу і після поливу швидко висихає.

Немаловажними ознаками виснаження ґрунту є схильність до ерозій, сильне забруднення, вторинне засолення.

Ерозія

Внаслідок впливу вітрів та опадів руйнується поверхневий шар землі, що веде до її деградації. Є й інші причини виснаження ґрунту, що супроводжуються ерозією - неправильні поливи, внесення надмірної кількості добрив, порушення правил обробітку землі.

Особливо сильно ерозії схильні до ділянок, очищених від рослинного покриву. Розвинена система травостою перешкоджає вимиванню та видуванню верхнього родючого шару. Тому очищену від бур'янів землю, яку використовують для вирощування сільськогосподарських культур, необхідно захищати від виснаження особливо ретельно.

Для запобігання появі ерозії та виснаження необхідно дотримуватися правил добрива, поливу та обробки ґрунту, щорічно міняти рослини місцями.

Вторинне засолення

Коли у ґрунтовому розчині та ґрунті підвищена концентрація легкорозчинних солей, виникає вторинне засолення. Причиною цього процесу може стати порушення технології зрошення, хоча головними факторами є підвищена кількість солей у підґрунті та сольові ґрунтові води, що розташовані близько до поверхні. Так, в результаті надмірного зрошення поливна вода просочується вниз і змішується з грунтовою солоною водою. Потім відбувається випаровування вологи і накопичення в ґрунті солей, що випали в осад.

Для захисту від вторинного засолення необхідно ретельно дренувати землю, контролювати кількість та частоту поливів, правильно підбирати місця для облаштування поля.

Забруднення ґрунту

Тяжкі метали та залишки пестицидів, що осідають у ґрунті, сприяють погіршенню її фізичних властивостей. Земля стає дуже щільною, руйнується її структура.

Джерелами забруднення родючої землі служать пестициди, отрутохімікати, мінеральні добрива. В результаті забруднення ґрунт втрачає свою фільтруючу здатність, у її складі помітно зменшується кількість органічних речовин. Забруднені ґрунтові води та ґрунтова волога викликають порушення балансу поживних речовин у ґрунті.

Всі ці фактори є причиною виснаження ґрунтів, зниження якості сільгоспкультур та врожайності.

Постійне перекопування пошкодило структуру ґрунту

Якщо часто перекопуватиме легкі ґрунти та староорні ґрунти, земля буде легко здуватися і розноситися вітром. Це зумовлено тим, що в його складі міститься мало гумусу.

У регіонах, де земля схильна до водної та вітрової ерозії, проводити часті перекопки також не можна. Це може призвести до загибелі корисної біофлори, зниження імунітету сільськогосподарських культур. Не варто перекопувати город із пересушеною або надто мокрою землею, а перекопування у надто спекотну погоду сприяє загибелі більшості корисних мікроорганізмів. Крім того, у спеку земляні грудки швидко висихатимуть, що призведе до виснаження родючого шару.

Щоб родюча земля не розносилася вітром, рекомендується утримувати його кореневищами сидератів.

Проблеми ґрунту навесні та способи їх усунення

Для збереження якості та кількості майбутнього врожаю, навесні необхідно дотримуватися правил підготовки ґрунту для вирощування культур.

Найбільш поширеними проблемами, з якими стикаються городники навесні, є:

  • Відсутність урожаю протягом 2 або більше сезонів. Причиною виснаження в цьому випадку може бути посадка одних і тих же культур на одній і тій самій грядці кілька років поспіль. Щоб уникнути зниження родючості землі необхідно дотримуватися сівозміни, використовувати органічні добрива і компост, що перепрів, який приваблює в город дощових черв'яків.
  • Залужування ― підвищений вміст лугу в ґрунті найчастіше спостерігається при його посиленому розкисленні. З метою відновлення pH використовують мульчування хвоєю, верховим торфом або корою, зібраною під хвойними деревами.
  • Закислення ґрунту. Більшість культурних рослин погано ростуть у ґрунті з підвищеною кислотністю. Для її зниження вдаються до вапнування, висаджування сидератів, внесення сульфату амонію і калію, суперфосфату, натрієвої та кальцієвої селітри.
  • Ущільнення ґрунту. Навесні, після танення снігу, така проблема зустрічається досить часто: після висихання земля стає дуже твердою і важко перекопується. Найефективніший спосіб її розпушення - внести компост, що перепрів, який привабить дощових черв'яків.
  • Зайва розсипчастість з'являється у випадках, коли в грунті вирощуються культури, що вимагають великої кількості вітамінів та мінералів. Якщо таку землю не удобрювати і не мульчувати, то згодом за своєю структурою вона нагадуватиме пісок. Цей симптом сигналізує про збіднення ґрунту. Для усунення цієї проблеми потрібно вносити 2-3 відра компосту на кожен квадратний метр ділянки. Крім того, таку землю необхідно мульчувати соломою, молодою травою або корою.

Боротьба з ґрунтовтомою в теплиці

З метою відновлення складу ґрунту в теплицях можна використовувати такі ж методи, як для відкритого ґрунту. Радикальним способом, що підходить тільки для теплиць, є термічна обробка. Високі температури швидко і ефективно вбивають патогенну мікрофлору, шкідників, бур'яни та їх насіння, які сприяють виснаженню ґрунту.

Ще один метод, який можна застосовувати в невеликих парниках - заміна верхнього шару землі.

Профілактика проблем із ґрунтом у майбутньому

Оскільки відновлювати виснажений ґрунт дуже складно, необхідно вживати заходів профілактики цього негативного явища. До таких заходів відносять:

  • Перекопування землі після збирання врожаю.
  • Весняне перекопування, яке сприяє збагаченню землі киснем, зменшенню кількості бур'янів.
  • Дотримання сівозміни.
  • Мульчування.
  • Застосування добрив, що відповідають типу ґрунту.

Дуже корисний та дієвий профілактичний захід ― щорічний відпочинок землі. Якщо площа ділянки дозволяє, то можна розділити її на дві половини і засаджувати по черзі: перший рік одну половину, а другий другу.

Які заходи проводяться

Щоб уникнути такої проблеми, як виснаження родючих ґрунтів, недостатньо використовувати тільки мульчування або дотримуватися сівозміни. Для якісної профілактики рекомендується вживати заходів, які дозволять захистити землю та отримувати хороші врожаї.

Сівообіг для боротьби з ґрунтовтомою

Кожна рослина споживає певні речовини в різних пропорціях. Якщо щорічно висаджувати на одному місці картопля чи капусту, ґрунт швидко втратить азот та калій. А висаджування томатів відразу після капусти призведе до дефіциту фосфору, що загрожує порушенням обміну інших поживних речовин.

Тому дуже важливо правильно чергувати культури:

  • Злаки.
  • Бобові.
  • Мареві.
  • Цибульні.
  • Гарбузові.
  • Астрові.
  • Капустяні.
  • Сельдерейні.
  • Пасльонові.

До якого сімейства належить та чи інша культура, можна дізнатися, вивчивши наведену нижче таблицю.

Посів сидератів

бобові, редька, редис, соняшник, овес, люпин, гірчиця, жито є рослинами-сидератами. Вони сприяють розкисленню ґрунту, не забруднюючи при цьому ґрунтові води і не завдаючи шкоди ґрунтовим мікроорганізмам.

Відразу ж після збору врожаю перелічені рослини висаджують у город, а під час цвітіння їх косять і глибоко перекопують землю. Сидерати також можна сіяти ранньою весною, перед посадкою основних культур.

Сидерати допомагають наситити ґрунт поживними речовинами, які дуже добре засвоюються культурними рослинами.

Проміжні посіви сидератів

Деякі городники застосовують для оздоровлення ґрунту проміжний посів сидератів. Якщо звичайні сидерати висіють з метою наступного заорювання, щоб вони виконували функцію добрив, то в якості проміжних можна використовувати інші овочеві культури.Приміром, відразу ж після посадки картоплі на цю ж грядку можна висадити редис, який встигає дозріти до того, як підростуть картопляні кущі. А після збирання картоплі багато городників висаджують часник, горох чи редьку.Вирощування сидератів у проміжках між іншими культурами дозволяє не тільки покращити якість ґрунту, а й раціональніше використовувати площу городу.

Привнесення добрив для протидії виснаженню ґрунту

Щоб родючий шар грунту не виснажувався, необхідно регулярно поповнювати його запаси мінеральними речовинами - фосфором, азотом, калієм та іншими.

При внесенні добрив у виснажений ґрунт їх дозування збільшують у 2 рази.

Азот необхідний культурам під час їх активного зростання. Про нестачу цієї речовини свідчить повільне зростання рослин та їхнє бліде забарвлення. Натрієву та кальцієву селітру рекомендується використовувати при сівбі на кислих ґрунтах. Аміачну селітру та сечовину необхідно вносити навесні та влітку для кореневої та позакореневої підгодівлі.

Фосфор потрібен рослинам для формування зав'язей та покращення їх якості. Вносять його під час весняного посіву, а також у період утворення зав'язей та формування плодів.

Компост як засіб для боротьби з ґрунтовтомою

Хорошим джерелом поживних речовин є компост. Для його приготування використовують органічні відходи - бадилля, ставковий мул, тирсу, сухе листя. Компост сприяє поліпшенню структури ґрунту, підвищує його стійкість до посух, допомагає утримувати вологу та поживні речовини, а також знижує ризик ерозії.

Компост не тільки насичує ґрунт азотом, калієм, фосфором, а й живими мікроорганізмами ― бактеріями та грибами.

Фунгіциди біологічного походження проти виснаження ґрунту

Вирішувати проблему виснаження грунтів допомагають біологічні фунгіциди, які є екологічно безпечні препарати з живими мікроорганізмами у складі. Після попадання в ґрунт вони починають розмножуватися, пригнічувати патогенну мікрофлору та покращувати структуру ґрунту.

До біологічних препаратів відносять «Відродження», «Байкал». Використовують їх згідно інструкції від виробника.

Органічні добрива з мікроорганізмами проти ґрунтовтомлення

Органічні добрива екологічно безпечні і позитивно впливають на властивості грунту. Перегній, пташиний послід, гній, компост, деревна зола, торф при розкладанні утворюють мінеральні речовини, покращують повітряне та водне харчування коренів, стимулюють розвиток ґрунтових бактерій.

Щорічні внесення органіки є ефективним заходом при боротьбі зі зниженням родючості грунту.

Боротьба з виснаженням ґрунту: гумати (натрію та калію)

Гумати являють собою легкорозчинні солі гумінових кислот, які позитивно впливають не тільки на ріст і розвиток різних культур, але і на властивості ґрунту. Однак вносити в землю їх необхідно у невеликих дозуваннях – на 1 га 200-600 г. Перевищення рекомендованої дози може спровокувати суттєве збільшення кількості вуглецю та азоту у ґрунті.

Виготовляються гумати з екологічних матеріалів - залишків рослин, торфу, вугілля, гною. Найбільш поширеними гуміновими добривами є гумати натрію та калію. У сільському господарстві їх активно застосовують для відновлення забрудненого та деградованого ґрунту.