- Літні сорти груш
- зимові
- пізні
- Осенние
- Груша для Поволжья и средней полосы России
- Садовые сорта для Подмосковья, описание
Допоможіть розробці сайту, ділитися статтею з друзями!
Сорти груш, як відомо, поділяють на зимові, осінні і літні. Кожна категорія відрізняється не тільки термінами дозрівання, смаковими якостями, але і термінами зберігання плодів. Так, які ж сорту можна віднести до зимових, а які дозрівають влітку, опис дивіться нижче.
Літні сорти груш
серпнева роса
Груша Серпнева роса
Безумовним фаворитом серед літніх сортів груш є Серпнева роса, результат схрещування сортів Ніжність і Тріумфу Пакгама. Дерево досить низька, не досягає і 10 м у висоту, кора сірого кольору, гладка, нирки швидко «прокидаються» після зими. Гілки розлогі, злегка пониклі, вигнуті. Листя довгастої форми, середніх розмірів, темно-зеленого кольору. Плоди середньої величини, дозрівають в середині літа. За смаком досить солодкі, соковиті, з білою м'якоттю і ніжною шкіркою.
На жаль, не годиться для довгого зберігання, груша швидко стає коричневою і пропадає. Сам по собі стійкий до захворювань і шкідників, легко переносить зими, плодоносить щороку, збільшуючи кількості плодів. Мінус цього сорту - постійно потребує обрізання крони, через це плоди стають дрібніше.
Бере Жиффар
Сорт груші Бере Жиффар
Так само відноситься до літніх сортах груш. Відрізняться від інших сортів своїми «рум'яними» плодами, червоно-помаранчевих тонів з одного боку груші, і світло-зеленими відтінками з іншого боку. Формуються на гілці пучками, від 2 до 6 штук, і триматися так до повного дозрівання. Через велику врожайності нерідко потрібно додаткові підпори, інакше гілки можуть зламатися під вагою плодів.
Плоди ніжні, мають солодкий смак, соковиті, з білою м'якоттю. Дерево по висоті досягає більш 10 м, рідкісна крона, гілки злегка пониклі і тонкі. Крона коричневого кольору, лущиться. Листова пластина темно-зеленого кольору, довгастої форми, з рівними краями. Сорт погано переносить суворі зими, тому молоді саджанці вимагають укриття. Плоди погано зберігаються в зірваний вигляді, не більше тижня.
Вікторія
Зимостійкий сорт груш Вікторія
Цей сорт відрізняється своєю зимостійкістю, не боїться посухи і рідко піддається хвороб і шкідників. З'явився в результаті схрещування сортів Бере Боск і Толстобежка. Дерево середньої висоти, 8-10 м, з густою кроною, має пірамідальної формою стовбура, гілки довгі і тонкі. Для сорту характерна пізня вегетація, цвітіння. Врожайність висока, в рік з дорослого дерево збирається більше 150 кг врожаю.
Груша починає дозрівати в другій половині серпня, досягає піку зрілості лише до середини вересня. Плоди мають правильну грушоподібної форми, з гладкою і тонкою шкіркою. На смак груша солодка, з соковитою м'якоттю, має приємний аромат. З цього сорту добре робити варення, джеми. А ось зберігається груша недовго, в зірваний вигляді не псується близько 3-х днів, на дерево здатна провисеть не більше тижня, потім опадає.
Вікторія запилюються лише наполовину. Щоб підвищити врожайність рекомендується садити його поруч з таким сортами як Бере Дюмон, Вільямс червоний.Дюшес
Літній сорт груші Дюшес
Назва сорту перекладається як Герцогиня, був виведений англійським селекціонером в Вілером. Дерево невисоке, 6-7 м, з густою кроною, гілки розлогі, тонкі. Крона дерево світло-коричневого кольору, гладка.
Дозрівати плоди починають в середині серпня, плоди яскраво-жовтого кольору. В середньому одна груша може важити більше 150 г, розташовуються на гілки поодинці або групами по 4-6 груші. Зберігається до 40 днів на дереві і не більше 2-х тижнів в зірваний вигляді. За смаком плоди соковиті, солодкі, з тонкою шкіркою і ніжним ароматом. У смаку присутні легкі нотки мускату і прянощів. Сорт морозостійкий, не боїться холодів. Так само не уражується паршею, а ось мідяниця і тля знаходиться на дерево дуже часто.
Як визначити, що літні сорти груші можна знімати з дерева? По-перше, якщо вже на землі стали з'являтися опале плоди, то урожай готовий. По-друге, можна визначити за кольором плодів, дозрілі плоди набувають жовтуваті відтінки. По-третє, якщо на дотик груша стала м'якою, то її можна сміливо знімати з дерева.Сварник
Сорт груші Сварник
Виведений селекціонерами для північних регіонів, звідси і отримав свою назву. Сорт середньорослий, висота дерева від 3 до 6 м, з густою кроною і пірамідальної формою стовбура. Молоді саджанці легко переносять посадку і швидко починають свій ріст, а ось плодоносити дерево починає через 4-5 років. Листя у дерева світло-зеленого кольору, загостреною формою, з гладкими краями. Зацвітає ранньою весною, має в суцвітті більше 6 пелюсток /
Сорт з високою врожайністю, плоди всипають гілки, з кожним роком врожаю стає більше, так само, дерево плодоносить щороку. Груша велика, до 200 грам кожен плід, вони формуються в невеликі кисті по 4-6 груш. На початку дозрівання мають зеленими тонами, а далі набувають жовтувато-оранжеві відтінки. Шкірка у плодів неплотная, то досить груба. За смаком не поступається іншим сортам, солодка, з соковитою м'якоттю, володіє кислувато-терпким смаком і легким ароматом. А ось насіння в груші трохи, розташовуються в спеціальних камерах в серцевині плоду. Досить добре переносить зими, хвороб і шкідників, не потребує особливої догляді.
кафедральний
Скороплідний сорт груші Кафедральна
Так само відноситься до літніх, скороплідний сортам. Був виведений шляхом схрещування сортів Лісова красуня і Дюшес Стегно. Переважно росте в Центральних районах, але завдяки своїй стійкості до морозів, легко виростає в районах Півночі. Дерево середньоросле, від 4 м у висоту і вище, з широкою і густою кроною, гілки дивляться вгору. Стовбур гладкий, коричнево-сірого кольору. Молоді пагони трохи пониклі, червонувато-коричневого кольору, плодоношення відбувається саме на них. Листя зелених тонів, гладкі, середніх розмірів.
Плодоношення починається з 6-го року, за масою груша може перевищувати 130 грам. Дозрівання доводиться на середину серпня, плоди зберігаються на дереві не більше 2-х тижнів, ще менше в зірваний вигляді. Плоди лимонного кольору, з безліччю вкраплень, змінюють свої відтінки ближче з осені на червоно-помаранчеві, що говорить про повну дозріванні плодів. Шкірочка тонка, м'якоть кремового кольору або біла, солодка з приємним ароматом, середньою щільністю. В середині плоду коричневі насіння, витягнутої форми.
Літні сорти груші дозрівають вже до середини літа, важливо пам'ятати про їх правильному догляді. Літні груші люблять вологу навесні і особливо під час формування плодів. Щоб урожай був швидше, дерево потребує щорічної обрізку, підгодівлі.зимові
Саратовка
Отримані в результаті схрещування сортів Бере і Берегомет. Над новим сортом працювали в саратовському ГАУ ім. Вавилова. Відноситься до зимових, зірвані плоди при правильних умовах здатні зберігається до лютого місяця!
Морозостійкий сорт груші Саратовка
Саратовка сорт середньорослий, гілки дивляться строго вгору, дерево висотою більше 10 м. Крона густа, стовбур коричнево-сірого кольору. Молоде листя салатового кольору, овальної форми, з гладкими краями. До осені вони забарвлюються в темно-зелений колір. Недоліком є густа крона, яка щорічно потребує правильної обрізку, інакше, дерево скорочує кількість врожаю, більше сил віддає формуванню молодим паросткам.
Врожайність висока, але плодоносити дерево починає лише на 5 рік. Плоди солодкі, тверді, з товстою шкіркою, лимонного кольору, з червоно-оранжевим рум'янцем. Починає дозрівати з середини серпня, довго зберігається на дереві, до кінця вересня. Сорт зимостійкий, рідко піддається хвороб і шкідників, так само добре переносить тривалі транспортування, не втрачає смакові і зовнішні якості.
Кіндратівка
Високоврожайний сорт груші Кіндратівка
Сорт зимової груші, дозрівання плодів припадає на початок і середину вересня. Висока врожайність починається з 5 року після посадки. Дає рясний урожай щорічно, дерево не потребує відпочинку. Маса однієї груші досягає до 230 грам. Плоди солодкі, соковиті, з ніжною м'якоттю і пряним ароматом. Мають правильної грушоподібної формою, кріпляться на товсту вигнуту плодоніжки. Мають зеленим кольором при дозріванні, злегка віддають в жовтуваті тони.
Саме дерево досить висока, 10-12 м у висоту, з пірамідальною формою стовбура і злегка опущеними гілками. Сорт відрізняється від інших, повільним зростанням, в основному воно нарощується зелену масу. Але потім дає велику кількість плодів. Досить легко переживає суворі холоди, терпимо до різних хвороб і шкідників.
Пасс-Красан
Для груші Пасс-Красан необхідна велика кількість сонячного світла
Так само відноситься до зимових сортів груш. На відміну від інших сортів, які не потребують особливих умов, цей гібрид вимагає до себе підвищеної уваги. Віддає перевагу рости тільки на сонячних місцях, не терпить близьке сусідство з іншими саджанцями. Від нестачі сонячного світла, його плоди стає з кислинкою і не досягають потрібних розмірів. Так само любить вологу і добре удобрений грунт. Вкрай погано переносить холоду і схильний до багатьох захворювань.
Але при дотриманні всіх умов, дарує великі, соковиті плоди з легким кислуватим смаком. Плодоносить щорічно, не вимагає відпочинку, але чекати від цього сорту великої кількості врожаю не варто. Маса однієї груші може досягати більше 200 грам, великі груші світло-зеленого кольору. Підходящим часом для збору врожаю є середина або кінець жовтня, до цього терміну плоди досягають оптимальних розмірів і зберігають смакові якості. Плюсом є здатність плодів, збережуться до наступної весни.
Щоб сорт почав плодоносити раніше, то молоді саджанці краще прищепити на айву.Першотравнева
Плоди сорту Першотравнева можуть збережуться до 8 місяців
Результат схрещування груші Дочка Зорі і Пізній. Даний сорт відрізняється від інших тривалістю зберігання плодів в зірваний вигляді, до 250 днів! Груша не вимоглива до відходу, морозостійка. Рідко хворіє, дарма їй багато шкідників. Висота дерева більш 10 м, з розкидистою кроною. Молоді пагони досить тонкі, сіро-коричневих відтінків, гладкі. Листя круглі за формою, з гладкими краями, злегка вигнуті вгору.
Середня маса плодів від 140 грам, мають правильною формою, гладкою і тонкою шкіркою. Протягом літа, плоди зеленого кольору, ближче до осені набувають буро-червоні тони. Кріпляться на гілках за допомогою міцної плодоніжки, утворюють кисть з 4-6 плодів. За смаком солодкі, з приємним ароматом, трохи терпкі, з білою м'якоттю, має привабливий вигляд і смакові якості. У сорту висока врожайність, але плодоношення починається на 5-6 рік.
Ліра
груша Ліра
Сорт зимовий, з високою здатністю зберігання плодів, аж до декількох місяців. Дерево з широкою пірамідальною формою стовбура, світло-коричневого кольору. Гілки середньої товщини, найчастіше сірого кольору, гладкі. Листя витягнутої форми, гладкі, темно-зелених відтінків.
Маса груші більше 200 грам, плоди зеленуватих тонів, набувають жовтуватий відтінок. Мають видовжену форму плода, з гладкою і тонкою шкіркою. Збір врожаю можна починати з вересня місяця. За смаком груша солодка, з білою соковитою м'якоттю. Врожайність висока, дерево не потребує перервах, але урожай починає з'являтися тільки на 4-5 рік після посадки. Стійкий до хвороб і шкідників, але має середній показник зимостійкості. Особливо молоді саджанці потребують додаткового укритті на зиму.
Вітчизняна
Зимовий сорт груші Вітчизняна
Результат спільної роботи О.С. Харченко, А. В. Красовського і А.Ф. Мілещко. Зацвітає пізньою весною, білими округлими квітками з легким ароматом. Саме по собі дерево високе, більше 10 м, з розкидистою кроною, прямими гілками. Стовбур коричневого кольору, гладкий, правильною формою.
Плоди великі, світло-зелених відтінків, більш жовті при повному дозріванні. Маса плода до 180 грам, має привабливий вигляд для продажу, так само охороняє вид при тривалому транспортуванні. Знімати урожай з дерева рекомендується на початку жовтня, плоди здатні зберігатися кілька місяців в прохолодному місці. Дає урожай регулярно, дерево рідко хворіє і майже не пошкоджується від комах. Так само морозостійкий і не потребує особливого догляду, стійко переносить парші та термічні опіки листя. Стиглі плоди зберігаються кілька місяців.
Щоб плоди груші зберігалися довше, їм важливо забезпечити необхідні умови. Плоди не повинні бути пошкоджені або мати вм'ятини при зборі врожаю. Так само груша повинна бути сухою і обгорнута в газету або папір. Зберігати краще в маленьких скриньках, в 2-3 ряди. У приміщенні не повинно бути сиро, занадто жарко і волого. Оптимальна температура зберігання + 8-14 градусів, в темному місці.пізні
Десертна Россошанская пізня
Россошанская - груша з плодами осіннього терміну дозрівання
Відноситься до пізніх сортів, дозрівання плодів приходить на початок вересня. Десертна груша зберігається аж до січня місяця при правильних умовах зберігання. Гібрид, результат схрещування сортів Улюблениця Клаппа і Тонковетка, виведений в 1952 році. Дерево сильноросле, висота більше 6 м, саджанець має узкопірамідальной форму стовбура, сірого кольору, доросле дерево формує широкий і гладкий ствол. Крона груші гілляста, молоді гілки сірого кольору, дивляться вгору.
Плід досить великий, масою до 180 грам, темно-зелених тонів на початку дозрівання і буро-червоними відтінками до осені. Кріпляться на гілках по 6 штук на товстих плодоніжках. Збір урожаю починається на 3 - 4 рік, відсоток врожайності високий. До смаку солодка, з м'якою шкіркою і соковитою м'якоттю.
Білоруська
Груша Білоруська пізня
Виведений в Білорусії. Сорт пізній, дозрівання доводиться на початок вересня. Дерево невелике, в висоту не більше 3, 5 м, гілки дивляться строго вгору, крона сіро-коричневого кольору, гладка. Листя світло-зелених тонів, довгасті за формою, з нерівними краями. Цвітіння припадає на початок весни, суцвіття білі, з приємним ароматом.
Плоди тьмяні, світло-зелених тонів, змінюються протягом літа на оранжево-червоні відтінки. Шкірка у груші шорстка, досить щільна, з невеликими чорними плямами. Плодоніжки короткі, на гілки груша тіснитися попарно. На смак груша м'ясиста, з білою м'якоттю, соковита, володіє невеликою кислинкою. Груша зимостійка, що не піддається шкідникам і хворобам. Мінус - плодоносить не щороку, має потребу у відпочинку.
Сорт Білоруська здатний обпиляться самостійно не завжди, тому, щоб був вдалий врожай, на ділянці рекомендується посадити додаткові запилюється сорти, наприклад, Конференція або Бере Лошицький.Олів'є де Серра
Олів'є де Серра
Робота французького селекціонера. Сорт досить примхливий, вимагає особливих умов для зростання і ретельний догляд. Дерево середньоросле, крона компактна, гілки спрямовані вгору. Крона коричневих відтінків, гладка, трохи лущиться. Протягом літа формує безліч нових гілок, що знижує врожайність, тому важливо восени видаляти зайві гілки. Листя блискуче, темно-зеленого кольору, округлої форми.
Плоди можуть в масі перевищувати 400 грам. На вигляд плоди невеликі, округлої форми, з товстою шкіркою. Весь плід покритий плямами рудого кольору, поверхня горбиста, нерівна. Груша солодка, з білою м'ясистої м'якоттю і легким приємним ароматом. Груша дозріває до вересня і зберігається в зібраному вигляді до весни. Стійкий до хвороб, а ось в суворі зими потребує додаткового укритті, інакше зменшується кількість врожаю в наступному році.
Бере Арданпон
Груша пізнього строку дозрівання Бере Арданпон
Був виведений в Бельгії Н. Арданпон в 1759 р Це зимостійкий низькорослий гібрид вимагає особливого догляду. Віддає перевагу рости на сонці, спеку і добре зволожений грунт - тільки в цих умовах дерево плодоносить. Дерево сильноросле, з густою кроною коричнево-сірого кольору. Молоді гілки тонкі, не опущені, Листова пластина загострена, темно-зеленого кольору, злегка загострена за формою. Зацвітає на початку весни, білими ароматними суцвіттями.
Плоди великі, зелені в середині літа і червонуватих відтінків при повному дозріванні ближче до осені. Груша з тонкою гладкою шкіркою. Цей сорт полюбився садівникам через привабливого товарного вигляду, який зберігається аж до холодів. За смаком груша солодка, з білою, м'ясистою м'якоттю. Стійко переносить зиму, але молоді саджанці краще укрити.
Гера
Сорт Гера славиться великими плодами
Так само відноситься до зимових сортів, який з'явився в результаті схрещування Реалі Туринська і Дочка Зорі. Особливо сорт не відрізняється від інших, але через своїх великих плодів полюбився садівникам. Одна груша може мати масу до 280 грам! Крім цього, плоди мають світло-зеленими відтінками, які змінюються на червонуваті в процесі дозрівання. Не поступається і за смаковими якостями, груші солодкі, з дрібнозернистої м'якоттю кремового кольору. Мають ніжним, злегка кислуватим смаком, з приємним ароматом.
Дерево середньоросле, висотою не більше 6 м, з розлогими гілками, крона, коричневого кольору. Способен ежегодно давать большое количество урожая, не требователен к условиям и уходу. Сорванные плоды способны хранится несколько месяцев. К тому же сорт достаточно устойчив к болезням, не боится насекомых, морозоустойчив.
В Древней Греции плоды груши использовались как средство от тошноты.Чудесница
Груша Чудесница
Еще одна зимняя груша, гибрид, полученный в результате скрещивания сортов Дочь Зари и Талгарская красавица. Обладает отличной устойчивостью к морозам и болезням . Имеет пирамидальную форму кроны, высотой не более 5 м. Ветки тонкие, смотрят вверх, серо-коричневого цвета. Листья округлой формы, темно-зеленого цвета, хорошо видны небольшие светлые прожилки. Зацветает ранней весной, белыми ароматными соцветиями.
Сорт с высокой урожайностью, по весу один плод от 140 до 210 грамм, может долго оставаться на дереве и долго хранится в собранном виде. Плоды светло-зеленого цвета, ближе к осени становятся желтоватыми, немного вытянутой формы. По вкусу сладкие, с мясистой мякотью, обладают нежным приятным ароматом.
Осенние
Осенние садовые сорта отличаются от других долгим сроком хранение в собранном виде, не уступают по вкусовым качествам летним или зимним.
Велеса
Сорт груши Велеса
Осенний сорт груш, относится к одному из лучших. Плоды достаточно большие, средняя масса груши от 150 грамм и выше . Плоды правильной грушевидной формы: узкие у плодоножки и округлые снизу. На ветках растут небольшими гроздями, по 3-4 груши. Созревает груша Велеса в конце августа, сохраняется на дереве до октября. Имеет красивый вид, до конца лета плоды темно-зеленого цвета, а созревая, становятся красно-оранжевых тонов. По вкусовым свойствам сладкие, сочные, с мясистой мякотью и тонкой кожицей.
Высота дерева не более 8 м, с поникшими ветками и пирамидальной формой ствола, серо-коричневого цвета. Молодые ветки формируются на протяжении всего лета, что сказывается на количестве урожая, осенью рекомендуется проводить обрезку. Устойчив к морозам, болезням и вредителям.
Бере Московская
Горьковато-терпкая груша сорта Бере московская
Морозоустойчивый, почти не подвергается болезням и вредителям. Появился в результате опыления сорта Ольга пыльцой от сортов Лесная Красавица и Любимица Клаппа. Дерево высотой не более 6-8 м . Крона у груши округлая, светло-коричневого цвета. Молодые ветки достаточно тонкие, пониклые, серого или бурого цвета. Листовая пластина темно-зеленого цвета, округлой формы. Зацветает груша ранней весной.
Плоды слегка бугристые, светло-зеленых оттенков, наблюдается легкий румянец ближе к осени. Лучше снимать плоды слегка зелеными и твердыми в начале осени, так они лучше сохраняются и лежат дольше, вплоть до нескольких месяцев в прохладном и темном месте. Если груша по вкусу немного терпкая, с кислинкой – значит, груше не хватает влаги. При правильном уходе груша становится сладкой и мясистой, с нежной белой мякотью. Вообще, данный сорт не капризен при уходе.
Краснобокая
Сорт груши Краснобокая
Заблуждение, что этот сорт относится к зимним, это не так, сорт осеннего созревания. Был получен в результате скрещивания сортов Желтоплодная и Нежность. Устойчив к болезням и вредителям, особенно к парше . Морозоустойчив, дает хороший урожай из года в год. Крона округлая, ветки слегка пониклые, коричнево-серого цвета. Листья слегка заостренные, светло-салатовых оттенков весной и темно-зеленых тонов ближе к осени.
Не требует особого ухода, способен расти в небольшой тени, под более высокими деревьями, но любит влагу. Плоды средних размеров, массой не более 200 грамм . Зеленые груши меняют свои оттенки на малиновый румянец к созреванию. По вкусу сладкие, с сочной мелкозернистой мякотью и тонкой кожицей. Держаться на ветках, на коротких изогнутых плодоножках. Плоды способны долго сохранятся, как на дереве, так и в собранном виде, не боится транспортировок.
Памяти Яковлева
Сорт груши высокой зимостойкости Памяти Яковлева
Среднерослое дерево с густой кроной. Высота дерева не превышает и 1, 5-2м, с шаровидной кроной. Молодые ветки тонкие, смотрят вверх, коричнево-серого цвета с небольшими колючками. Листья темно-зеленого цвета, яйцевидной формы, с гладкими краями. Урожай дает на 6-8 год . Популярен сорт Памяти Яковлева у садоводов благодаря регулярному плодоношению и неприхотливостью в уходе.
Груши с гладкой и тонкой кожицей, массой не более 200 грамм. Плоды собраны группами по 5-7 груш. По вкусу груша сладкая, с сочной мякотью и приятным ароматом. Плоды имеют золотистый цвет, слегка красноваты в конце созревания. Полное созревание плодов приходится на середину октября . Груша долго храниться на дереве, не опадает, да и в собранном виде может пролежать несколько месяцев. Высокая урожайность, которая увеличивается с каждым годом роста дерева. С взрослого дерева в год собирается более 30 кг спелой груши. Кроме того, способен не только к самоопылению, но и опыляет другие сорта груш. Значительно упрощает уход за грушей то, что он зимоустойчив и неприхотлив в уходе.
Впервые слово «груша» упоминается в летописях в 12 веке, и звучало как «хруша». А все, из-за характерного хруста, который издавался при надкусывании плода.Москвичка
Ветвь груши Москвичка с плодами
Получен в результате опыления одного из американских сортов груш Киффер. Обладает штамбовой формой, с достаточно густой и раскидистой кроной, светло-серых цветов, которая со временем меняет оттенки на коричневые тона. Быстро образует новые изогнутые побеги. Листва светло-зеленого цвета, с овальной формой, слегка изогнутая в центре. Данный сорт дает обильный урожай в юго-западных областях. Первый урожай формируется на 3-4 год.
Плоды Москвички средних размеров, до 150 грамм. Обладают правильной грушевидной формой. Имеют зелевато-желтый оттенок, который сменяется к концу лета на бордово-малиновые тона. Кожица тонкая, мясистая с сочной мякотью с ярко выраженным сладко-кислым вкусом. Рекомендуется срывать груши, когда слегка недоспевшие, ведь пролежав в помещении пару дней, груша дозревает и сохраняет свои вкусовые качества. При правильных условиях хранения плоды способны не портиться несколько месяцев . Высокая устойчивость к парше и гнили, так же не боится морозов.
Мраморная
Плоды груши Мраморной
Плод скрещивания сортов Бере зимняя Мичурина и Лесной красавицы. Созревает урожай у этого сорта к самому началу осени, первые плоды можно срывать в начале сентября. Отличается от других высотой и густотой кроны, высота дерева более 8 м . Множество светло-коричневых тонких веток образуются каждый год, а вот побеги груша дает крайне редко. Зацветает ранней весной белыми ароматными соцветиями. Листва темно-зеленого окраса.
Плоды крупные, от 170 грамм, с желтовато-зелеными оттенками и легким румянцем. Груша отличается и правильной конической формой плодов. Мякоть крупнозернистая, нежная, сочная. Достаточно плотная кожура, с небольшими точками ржавого цвета. Сорт Мраморная, как и другие осенние груши, морозоустойчив, не боится болезней и вредителей. Дерево начинает давать урожай лишь на 5 год, но процент урожайности высокий, груша способна радовать большим количеством урожая каждый год.
Груша для Поволжья и средней полосы России
Чижовская
Зимостойкая груша Чижовская
В качестве «родительских» сортов были взяты Ольга и Лесная красавица, в результате долгой работы С.Т. Чижова и С.П. Потапова и был выведен сорт Чижовская. Один из популярных самоопыляемых сортов в средней полосе, особенно в Поволжье и окрестных областях . Дерево выстой не более 3 м, молодое дерево имеет узкую крону, сероватых оттенков. Более старшие ветки приобретают коричневатый цвет, ветки смотрят вверх, средние по толщины, немного изогнуты. Листья овальной формы, темно-зеленого цвета с ровными краями.
Сами по себе плоды весом не более 150 грамм. В начале лета груша светло-зеленых тонов, плод достаточно твердый, но ближе к осени приобретают желтые оттенки, становятся мягкие. В таком состоянии груша Чижовская не будет долго висеть на дереве, поэтому срывать ее рекомендуется в начале осени. Зеленые плоды способны пролежать несколько недель . Сладкие и мясистые на вкус, созревают в середине августа. Обладают белой, среднезернистой мякотью с приятным ароматом. К тому же унаследовала от «родных» устойчивость к морозам и болезням.
Особенность сорта - чем старше дерево, тем мельче плоды. Бороться с этим можно своевременной обрезкой.Лада
Груша Лада относится к раннелетним сортам
Результат скрещивания сортов Лесная красавица и Ольга, сорт пригодный для посадки в средней полосе. Отличается скороспелостью плодов, отведать свежие плоды можно уже в середине лета . Лада морозоустойчив, не подвергается болезням и вредителя, ежегодно дает богатый урожай. Дерево с ветвистой кроной, ветки слегка пониклые, смотрят вниз. Высота дерева не более 3 м, с пирамидальной формой ствола, тесно-серого цвета. Листья блестящие, гладкие, темно-зеленых тонов. Достаточно хорошо зимует даже в самые суровые зимы, устойчив к болезням, частично самоплоден.
Плоды средних размеров, не более 100 грамм, светло-зеленых тонов с тонкой кожицей. Ближе к созреванию плоды отдают в желтые тона, становятся мягкие на ощупь. Важно поймать момент для снятия плодов с дерева, иначе они становятся мягкие, покрываются ржавыми пятнами и опадают. Плод крепится на ветки попарно на коротких плодоножках. По вкусу сладкие, с небольшой ноткой кислинки и долго хранится в сорванном виде, особенно в прохладном месте.
Бессемянка
Груша Бессемянка относится к высокоурожайным сортам
Популярный и довольно интересен для посадки, особенно распространился в Центральных районах, так же хорошо растет в средней полосе. Дерево сильнорослое, темпы роста быстрые, стабильно дает урожай, не нуждается в отдыхе. Урожайность высокая, в год собирается более 50 кг плодов. Дерево высотой более 6 м, с раскидистыми и изогнутыми ветками. Листья овальной формы, темно-зеленого цвета, с округлыми краями. Так же сорт устойчив к морозам, но подвержен парши и другим заболеваниям.
Ежегодно радует большим количеством урожая, хотя плоды довольно мелкие, больше напоминают яблоки. Светло-зеленого цвета, твёрдые при созревании, плоды становятся желтыми и мягкими, когда поспели. Крепятся на ветки по одному плоду на коротких плодоножках. Созревание приходится на конец лета, когда плоды приобретают желтоватые оттенки . Недолго сохраняется на дереве, быстро опадает. К тому же недолго лежит и в сорванном виде, не более 2-3 недель.
В Европе до момента, когда был завезен табак, для курения использовали растолченные листья груши.Скороспелка из Мичуринска
Груша Скороспелка из Мичуринска
Этот сорт бьет все рекорды по скорости созревания плодов. Выведен И. В. Мичуриным, в результате скрещивания сортов Цитрон де Карм и Бере Лигеля. Относится к ранним сортам груши, урожай поспевает уже к середине лета . Представляет собой высокое дерево, форма ствола пирамидальная, светло-коричневого цвета.
Плоды не более 90 грамм, зеленые летом, приобретают желтый оттенок при полном созревании. Небольшие плоды компенсируются вкусом: сладкие, сочные, эту грушу любят не только садоводы, но пчелы и птицы. Поэтому собирать их лучше, когда они немного твердые, хранятся не больше недели. Само дерево зимостойкое, с густой кроной, устойчив к болезням и вредителям.
Аллегро
Сорт груши для средней полосы Аллегро
Выведен благодаря искусственному опылению сорта Осенняя Яковлева. Еще один сорт для средней полосы, который плодоносит ежегодно, неприхотлив в уходе, устойчив к болезням и суровым холодам. Плодоношение начинается с 3 года, со временем плоды становятся больше в размерах. Дерево среднерослое, высотой более 5 м, с опущенной кроной. Ветки изогнуты, светло-серого цвета, листья слегка вытянутой формы, тесно-зеленого цвета.
Груша весом от 120 грамм с толстоватой кожицей, но сочной и сладкой мякотью, с пряным ароматом. Правильной грушевидной формы, плоды немного вытянуты. Крепятся на ветки при помощи толстой плодоножки, растут на ветке поодиночке. Созревание приходится на начало августа, плоды окрашиваются в желтовато-красные тона и становятся мягкими. Сорт не хранится долго, на дереве зрелые плоды висят не более 2 недель, но в собранном виде способны пролежать более месяца.
Средняя полоса России обладает особым климатом, который подходит для роста далеко не всем сортам груш. Здесь ярко выраженное жаркое лето, суровые зимы, а переходные периоды с большим количеством осадков. Расти, плодоносить здесь могут лишь те, которые «любят» такую погоду, а правильный уход обеспечит большую урожайность груши.Садовые сорта для Подмосковья, описание
Видная или Бугристая
Сорт груш Бугристая
Сорт груши, который давно полюбился подмосковным. Дерево высотой не более 5 м, с достаточно раскидистой молодой кроной, которая впоследствии приобретает пирамидальную форму. В течение лета дерево формирует множество молодых веток, которые осенью необходимо вырезать, иначе плоды будут мельчать. Листовая пластина вытянутая, со светлыми прожилинами, темно-зеленого цвета. Зацветает ранней весной, множеством белых соцветий с приятным ароматом.
Плодоношение начинается на 5-й год, плоды средних размеров, правильной грушевидной формы. На цвет зеленовато-желтые в течение лета, с красным оттенком ближе к осени. Плоды с толстой кожицей и крупнозернистой мякотью белого цвета . По вкусу сладкие и сочные, с приятным ароматом. В собранном виде могут сохраниться несколько месяцев, но собирать плоды рекомендуется в середине августа, когда плоды достаточно твердые и немного недоспевшие.
Нежность
Гибридный сорт Нежность
Сорт, полученный в результате скрещивания Тёма и Любимица Клаппа. Особенно большое количество урожая дает в Поволжье, средней полосе и в Подмосковье . Дерево среднерослое высотой не более 4 м, с редкой кроной. Ветки тонкие, светло-серого цвета. Дерево зацветает середине весны, белыми, мелкими соцветиями. Листья округлые, с ровными краями, гладкие. Морозоустойчив, способен ежегодно давать плоды. Предпочитает расти на солнечных участках, устойчив к болезням, не боится вредителей, поэтому выращивание данного сорта не составит большого труда..
Плоды крупные, массой более 200 грамм с правильной грушевидной формой плодов . Груша на вкус мягкая, сочная, крупнозернистая с приятным ароматом. Крепится на ветки при помощи коротких плодоножках. В середине плода находится камера с коричневыми семенами. Плоды этой груши долго сохраняются как на дереве, так и в собранном виде, особенно при температуре 0 градусов.
Дерево груши не способно деформироваться, именно поэтому из него изготавливают, например, линейки для архитекторов.Сказочная
Груша Сказочная характеризуется как высокорослый и очень урожайный сорт
Свое название получил из-за красивых плодов. Получен в результате скрещивания сортов Повислая и Нежность. Груша отличается высоким количеством урожая, с одного взрослого дерева собирается за сезон более 30 кг спелых плодов . Высота дерева достигает 4 м, ветки густые, тонкие с серо-коричневой кроной. Листовая пластина гладкая, достаточно мелкая, зеленых оттенков, с небольшими за зубрениями по краям.
Когда груша поспевает, приобретает желто-красноватый оттенок на одном боку и зеленоватый на другом. Имеет правильную форму плода, к тому же одна груша может весить более 150 грамм . Мякоть груши белая, мясистая, среднезернистая. В центре плода – камеры с темно-коричневыми семенами. Устойчиво переносит болезни, не боится морозов, саженцы легко приживаются на новом месте.
Вера Желтая
Вера Желтая
Еще один пригодный сорт для посадки в Подмосковье. Дерево высотой более 6 м, с пирамидальной формой ствола, с прямостоячими ветками буро-коричневого цвета . Молодые листья светло-салатовых тонов, к осени меняют цвет на темно-зеленые оттенки. Морозоустойчив, не нуждается в особом уходе. Груша поспевает в середине сентября. Отличается от других тем, что у него наблюдаются спады урожайности, плоды мельчают, но через пару лет груша вновь радует большим урожаем.
Плоды имеют зеленые оттенки на протяжении всего лета, но меняют тона на желто-оранжевые цвета ближе к осени. Крепится на коротких плодоножках, растет по 2-3 груши в грозди . По вкусу груша ароматная и мясистая, среднезернистая мякоть с тонкой кожицей. Хорошая способность хранения, особенно в прохладном месте.
Нарядная Ефимова
Сорт Нарядная Ефимова
Получился в результате скрещивания сортов Любимица Клаппа и Тонковетка. Хорошо растет и дает богатый урожай на территории Центрального региона, Московской области и других близлежащих областях. Урожайный, зимостойкий, не подвергается вредителям и болезням . Дерево высокое, более 5 м в высоту, с густой кроной, темно-коричневого цвета, пирамидальной формой. Листья мелкие, темно-зеленого цвета, с гладкими краями.
Красивый внешний вид плодов, красно-оранжевые тона переплетаются с зелеными оттенками. Но плоды небольшие по размеру, массой не более 120 грамм, правильной, слегка удаленной формы. Мягкая, сочная мякоть, с приятным сладким ароматом. Тонкая кожица у груши подвержена образованию темных пятен в течение лета. Плоды созревают в конце августа, быстро перезревают, поэтому собирать их лучше немного твердыми, а хранить рекомендуется в прохладной и темном месте.
Венера
Груша Венера
Еще один популярный сорт для посадки, благодаря своей зимостойкости и неприхотливостью в уходе. Дерево высотой не больше 4м, крона достаточно раскидистая, молодые ветки слегка опущены вниз, светло-коричневого цвета. Зацветает сорт ранней весной белыми соцветиями, обладающие сладким ароматом. Отличается сорт и высокой урожайностью, взрослое дерево за лето способно дать более 40 кг урожай. Не нуждается в отдыхе, способен плодоносить ежегодно. К тому же сорт достаточно устойчиво переносит морозы, болезни и вредителей.
Сорт созревает в начале осени, плоды крупные, массой до 200 грамм . По цвету красно-желтые, при созревании зеленых тонов. Вкус мягкий, сочный, слегка кисловатый с тонкой кожицей. Долго сохраняются как на дереве, так и в собранном виде.
Независимо от конкретного сорта, коих сегодня насчитывается огромное множество, главное в груше – это ее вкусовые качества и полезные микроэлементы, которых так много в спелых плодах. Зимние, летние и осенние сорта отличаются друг от друга не только вкусовыми качествами, но и скоростью созревания плодов, особенностями ухода, и способность сохранности плодов. Какой сорт выбрать, решать Вам.